Спартаківські фани з Труханова острова

Це повторюється від гри до гри. Замість того, щоб задовольнити свої амбіції та амбіції своїх держав у процесі гри, фани включають силовий сценарій. Учора це сталося перед матчем.  Група московських фанів перешкоджала журналістам знімати події перед початком матчу. Вони брутально лаялися та відбирали відеокамеру  з рук оператора каналу "1+1", а потім вчинили бійку з перехожими. Інцидент продовжився перед входом до стадіону фанів "Спартака". Динамівські фани не забарилися з відповіддю - у результаті одного з москвичів госпіталізували з травмою голови.

Цієї ночі столичним правоохоронцям додалося роботи. Попередня інформація про заплановану бійку під Києвом тривожила усіх киян. Чому фани забувають про те, що спорт - це таки мир? Підкрадається й думка - кому вигідно, щоб в Україні не відбулося Євро-2012? Адже ж не нашим футбольним фанам?

Стаття, яку ми пропонуємо вашій увазі, надрукована в "Голосі України" кілька місяців тому після одного з таких матчів.  Автор стверджує - за бажання правоохоронців сутички фанів таки можна звести до нуля.

Орденська вакханалія, або Які герої, така й країна?

В Україні черговий скандал. Точніше, не скандал, а так - скандальчик. Преса трохи похихотіла та й перейшла до більш вагомих, на її думку, проблем. І не дивно: на відзначенні річниці української Незалежності провідні політичні сили зробили, як очікувалося, програмні заяви; Конституційній Суд розпочав розгляд справи про існування урядової коаліції, і від його вердикту немалою мірою залежатиме доля Кабміну; а там уже недовго до відкриття нової парламентської сесії та до початку розгляду проекту Державного бюджету на 2009 рік. Одне слово, подій у ближчому майбутньому вистачає, і скандалів попереду, поза сумнівом, також.

Чорний квадрат

За однією з версій, справу про державну зраду прем'єр-міністра Юлії Тимошенко забив Гвоздь. Віктор Іванович Гвоздь, начальник Головного управління розвідки МО, який три дні тому став генерал-майором. Джерела стверджують, що саме аналітична записка з «Острова» лягла в основу піраміди аргументів і доказів проросійських дій прем'єра. З посиланням на високопоставленого працівника одного з російських міністерств, який спілкувався з близьким до прем'єра Росії працівником апарату, джерело ГУР повідомило, що Тимошенко під час розмови з Путіним пообіцяла сприяти інтересам російського бізнесу в питаннях приватизації й не бути надто активною у питанні євроатлантичних устремлінь президента Ющенка за його підтримку її кандидатури на виборах президента.

Фото Володимира Піскового

Будьмо разом!

Сьогодні в Україні - день Прапора. Завтра - день Незалежності. Ще вчора на урочистостях в обласних центрах звучали багато високих  пишних слів про Вітчизну і патріотизм. А паралельно в Севастополі  антиукраїнськи налаштовані агресивні тітоньки захищали грудьми російський «Міраж». Що саме по собі символічно. Бо решта України тихенько проковтнула образи, які сипалися на голови тамтешніх проукраїнських  мітингувальників.  Як, ймовірно, проковтне їх і завтра - під час повернення до Севастопольської бухти решти російських бойових кораблів...  Це має статися саме у День Незалежності України. Російські дипломати, котрі повчають українців, докоряючи їм аморальністю МЗСівських заяв,  звісно, схвалять  таке рішення російських військових. «Яка незалежність?» -  усі, хто має сміливість підняти в Україні український прапор, автоматично стають «бандерами», «злочинцями», «ворогами Росії». Таки на власній, українській, землі.

На фото: Палац в Алупці.Крим.23 серпня 2008 року.  

Олександр Дергачов: «У нас дуже егоїстична еліта. Вона не відчуває відповідальності за державу й не готова відстоювати її інтереси»

Про головні досягнення та невдачі України за 17 років незалежності говоримо розмова  з провідним науковим співробітником Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Івана Кураса Олександром Дергачовим, 56 років:

- Україна закріпила незалежність, стабілізувала державу, - каже він. - Вдалося увійти в міжнародну спільноту політично й економічно. Показовим успіхом є приєднання до Світової організації торгівлі.

Однак усе це робилося досить повільно. Насамперед через складну спадщину радянських часів, коли не було сформовано окремої політичної нації. Радянський менталітет у масовій свідомості гальмує модернізацію країни. Затягується перехідний період. Є майже весь набір формальних ознак держави, але вона не є достатньо ефективною й не пропонує громадянам тих можливостей, яких вони очікують і які потрібні, щоб нація була успішною.

Незалежність дала поштовх деяким важливим процесам самоусвідомлення нації. Але водночас у більшість громадян вона вселила хіба що надію, яка вже багато років не здійснюється.